ГЛАМУР У СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті представлено дослідження гламуру як сучасного феномену, виявлено його соціокультурні аспекти, проаналізовано особливості репрезентації цього явища у візуальному мистецтві, виділено основні напрями дослідження гламуру в мистецтвознавчому дискурсі. Мета статті – дослідити та систематизувати наявні теорії щодо концептуалізації гламуру в сучасному мистецтвознавчому дискурсі з дотриманням об’єктивності та неупередженості, відмовившись від оціночно-емоційних конотацій (як позитивних, так і негативних). Теоретико-методологічною базою роботи є принцип трансдисциплінарності та такі філософські й загальнонаукові методи та підходи, як феноменологічний, системний, семіотичний, історичний, аксіологічний, що дозволяють вивчати явище гламуру у руслі різних дослідницьких оптик. Рубіж ХХ–ХХІ століть характеризується важливими суспільно-політичними, соціально-економічними та соціокультурними перетвореннями, перспективи яких поки що складно повністю усвідомити й оцінити. Візуальне сприйняття стає своєрідною схемою-ядром сучасної культурно-мистецької парадигми, а виробництво та споживання образів є однією з характерних особливостей сьогодення. Гюнтер Андерс (Anders) у своєму есе «Світ як фантом і матриця» розмірковує про наслідки сучасного «потоку образів» – потоку, який поширює розхожі образи у формі світлин, листівок, постерів, журналів, продукції кіно, телебачення й інтернету. Він вважає, що сучасний світ характеризується «гіпертрофією візуальної продукції», а глобальний потік образів заявляє про процес зціплення людської суб’єктивності з виробничими силами індустріального апарату [24]. «У наш час образ речі переважає над самою річчю, копія – над оригіналом, подання – над дійсністю, видимість – над сутністю…» [8]. Споживання видовища й ілюзій замість або поряд з матеріальними благами – реальність сучасної культури та мистецтва. Без перебільшення можна стверджувати, що одним із найбільш поширених і домінантних візуальних (медійних) образів сьогодення можна вважати гламурний, який створюється, поширюється, рекламується й існує лише завдяки діяльності засобів масової інформації та комунікації, світу моди й індустрії розваг. В цьому контексті дослідження такого явища як гламур, який сьогодні є глобальним явищем, продуктом техногенних процесів, прояви якого ми спостерігаємо в різноманітних національних культурах набуває особливої актуальності. Недостатнє осмислення питань, пов’язаних з українським гламуром, його відмінністю від іноземного прототипу «glamour», становить значний інтерес для наукового дослідження.